Food-Info.net > Харчові продукти > Спеції і прянощі

Фенхель (Foeniculum vulgare)

Родина рослин

Apiaceae (родина зонтичних)

Ботанічні синоніми

-

Походження

Фенхель походить із Середземномор'я. Поширення на північ набув у середні віки, коли його вирощували у монастирях.

Частини рослини, що використовуються

Плоди. Як і більшість видів родини зонтичних, плоди фенхелю після всихання зберігають зелений колір. Як правило, яскраво-зелений колір вказує на високу якість рослини.

В Італії зрідка які дорогу та екстравагантну пряність використовують пилок з квітів фенхелю. Листя та стебла можна вживати як овочі. Італійський вид фенхелю з його м'ясистим стеблом і листям, які можна використовувати як овочі, часто називають флорентійським фенхелем, а у Великій Британії – фіноччіо, проте finocchio – це назва будь-якого італійського фенхелю.

Смак, запах

Сильний солодкий запах, схожий на аніс

Основні складові

Вміст ефірної олії змінюється у широких межах (від 0,6 до 6%) залежно від розміру плодів фенхелю. Плоди в центрі суцвіття, як правило, більші, яскраво зелені і мають сильніший аромат. Також на вміст олії впливають час збору врожаю та клімат. Ефірна олія найбільш цінного сорту фенхелю «дільче» містить анетол (від 50 до 80%), лімонен (5%), фенхон (5%), естрагон (метил-кавікол), сафрол, α -пінен (0,5% ), скипидар, β -пінін, β -мірцен та С-цимен. На відміну від нього, сорт «вуль гар» найчастіше містить більше ефірної олії, але, оскільки він характеризується більшим вмістом гіркого фенхону (від 12 до 22%), цінність його незначна.

Фенхель у період цвітіння

Використання

Плоди фенхелю (часто їх помилково називають насінням), використовуються у всій Європі та Азії, але там немає жодного регіону, де його застосуванням було б домінуючим. Багато Середземноморських, арабських, іранських, індійських і навіть центральноєвропейських страв містять в своїх рецептах невеликі дози фенхелю, також він є одним з інгредієнтів для китайського порошку з п'яти спецій і бенгальського «Панч форон». В Індії висушені плоди часто злегка підсмажують перед використанням, в результаті чого вони дещо втрачають солодкість, але набувають більш пікантного смаку.

Фенхель найбільшою мірою використовується як спеція для м'ясних страв, а також для страв з риби та морепродуктів. З іншого боку, його солодкуватий смак прекрасно гармонує із ароматом хліба, а солінням та оцту він надає особливого аромату. У Європі найбільшого поширення фенхель набув у Франції, де він є складовою herbes de Provençe - суміші прованських спецій.

В Італії фенхель також дуже популярний – він додається до багатьох ковбаси, оливкової олії, яку використовують для маринування овочів, а іноді й морепродуктів, або є складовою пряної пасти з багатьох різних спецій (тмину, орегано тощо). Мариновані овочі зазвичай вживаються як закуска (antipasti) разом з білим хлібом і червоним вином.

Джерело : http://www-ang.kfunigraz.ac.at/~katzer/engl/spice_welcome.html