Food-Info.net > Харчові продукти > Спеції і прянощі

Селера (Apium graveolens)

Родина рослин

Apiaceae ( родина зонтичних )

Ботанічні синоніми

-

Походження

Батьківщиною селери є Європа, її культивування у районі Середземномор'я, почалося як мінімум 3000 років тому. Далі, відповідно до указів Карла Великого, її почали вирощувати у Центральній і Північній Європі.

Частини рослини, що використовуються

Листя та коріння; які можуть використовуватись як овочі та спеції. Плоди селери, які ще називають її насінням, є сильними пряностями і тому використовуються нечасто.

Смак, запах

Всі частини селери мають сильний запах.

Основні складові

У ефірній олії селери переважають терпени, в основному, лімонен (від 70 до 80%) і β -сесквітерпени: селінін (10%) і хумулін, але її характерний аромат зумовлений наявністю фалідизів (3-бутифаліду і його 5,6-дигідро седаненолід), хоча останні зустрічаються тільки в незначній кількості.

Листя селери

Використання

Селера відома в Середземномор'ї вже декілька тисячоліть. Гомер згадує її у своєму епосі, селера вважалася священної рослиною в класичній Греції. Також достовірним є факт, що листя селери носили переможці Немейських ігор, подібно до лаврових вінків на Олімпійськіх і Піфійських іграх. Однак з точки зору ботаніки, питання ідентичності тієї рослини селері досить не однозначне, оскільки в деякій літературі зазначається, що в древній Греції використовувалась дика петрушка.

Немейські ігри проводяться раз на два роки, починаючи з 573 року в маленькому місті Немея в Південній Греції (півострів Пелопоннес), де, за легендою, великий герой Геракл, син Зевса, зробив свій перший подвиг і вбив Немейського лева.

Римляни цінували селеру більше як компонент для приготування різних страв, ніж як релігійний атрибут, але все-таки з селерою було пов'язано багато забобонів: вважалося, що за певних обставин, вона приносила невдачу.

Сьогодні селера є популярною травою і овочем у Європі, її листя, іноді нарізані, використовуються як гарнір (за аналогією з петрушкою), але частіше їх додають до супів або соусів для покращення смаку. Для приготування останніх також можна використовувати і корінь селери (часто у поєднанні з іншими травами). Крім того, приготований корінь можна вжити в їжу як овоч. В Англії та США більш популярним є стебла та листя селери, ніж її корінь (який також називають celeriac), на відміну від них на європейському континенті більше полюбляють саме коріння.

Селера відіграє дуже важливу роль в кулінарії Creol у Новому Орлеані, де стебла селери часто додають в такі страви, як gumbo .

Плоди селери (які часто називають насінням), мають схожий, але набагато сильніший від листя та кореню аромат. Їх перемелюють і змішують із сіллю (селерна сіль), хоча в промисловості частіше використовується екстракт селерового кореня. Насіння селери мають дещо гіркуватий присмак, що обмежує їх застосування в кулінарії, хоча їх часто додають до різних овочевих страв.

Джерело : http://www-ang.kfunigraz.ac.at/~katzer/engl/spice_welcome.html